Легенда про Фауста

Всім відома легенда про великого вченого Доктора Фауста, який щоб повернути втрачену молодість та відчути всі принади життя - продав душу дияволу. В основу версії про Фауста, яку пропонує театр, покладені твори німецьких авторів: лялькова комедія Гейсельбрехта (1797 р.), Йоганна Шпіса (1587р.) та п’єса англійського драматурга Крістофера Марло (1564-1593 рр.) «Трагічна історія Доктора Фауста». Режисерові-постановнику Андрієві Приходьку вдалося перетворити виставу у справжнє феєричне шоу.

Протягом всієї вистави актори тримали глядачів у стані захоплення та очікування сюрпризу, адже артисти у яскравих костюмах зненацька з'являлися в залі та ходили поміж публіки, створюючи ефект споріднення аудиторії із трупою. Містерія часом перетворювалась на новорічну виставу для дітей - цьому сприяли неймовірні костюми: величезні розмальовані метелики на ходулях, квіти, янголята та повітряні кульки.

Богдан Бенюк розважав публіку дотепними витівками та жартами. Він налаштував контакт із глядачами, ненав'язливо загравав із жіноцтвом, посміхався дітям. Обидва Ступки видалися мені занадто зверхніми, їхня гра не була переконливою та проникливою. Кінцевий монолог Фауста (Ступки старшого) здався награним, не щирим. Взагалі було враження, що обом Ступкам здавалося, ніби даний спектакль не відповідає їхньому статусу.

Для духовного збагачення ця вистава не є підходящою, а от як для розважального шоу, яке здатне вразити яскравими фарбами, спецефектами, строкатими костюмами та музикою - цілком непогано.